наділений

наділений
[над’і/леинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "наділений" в других словарях:

  • наділений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • наділений — на, не, Св. Наділений, з певними властивостями. Ваньо быв наділений почутьом гумору й доброти …   Словник лемківскої говірки

  • наділений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наділити. || наді/лено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • довірений — (наділений чиєюсь довірою), наближений …   Словник синонімів української мови

  • мудрий — (наділений великим розумом; який має значний життєвий досвід), розумний, досвідчений …   Словник синонімів української мови

  • академічний — а, е. 1) Стос. до академії; здійснюваний нею. 2) Навчальний. Академічний рік. 3) перен. Суто теоретичний, абстрактний. || Який не має практичного значення, відірваний від життя. 4) Який дотримується традицій, канонів, встановлених де небудь серед …   Український тлумачний словник

  • вивінуватий — а, е. Наділений, обдарований, розвинений …   Український тлумачний словник

  • відрубник — а/, ч., іст. Селянин, який вийшов з громади та був наділений відрубом (у 3 знач.) …   Український тлумачний словник

  • деспот — а, ч. 1) У рабовласницьких монархіях стародавнього Сходу – верховний правитель, наділений необмеженою владою. 2) Вищий титул візантійських вельмож. 3) перен. Жорстока людина; тиран …   Український тлумачний словник

  • довірений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до довірити 2). 2) у знач. прикм. Наділений чиїм небудь довір ям. || у знач. ім. дові/рений, ного, ч. Той, хто користується чиїм небудь довір ям і діє за його дорученням. •• Дові/рена осо/ба а) у період виборчих… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»